Розробка:
Вчителя світової літератури
гімназії № 143
Оболонського району м. Києва
Крутофіст Світлани Іванівни

Мета уроку

• Коротко ознайомити учнів з життям та творчістю відомого австрійського письменника Рільке, розповісти про його зв`язки з Україною.
• Розкрити взаємовплив Києво-Печерської Лаври, Києва на творчість Р.М.Рільке.
• Розвивати навички роботи з текстом, уміння інтерпретувати літературний твір, пояснити поняття “національний колорит”.
• Виховувати почуття любові до рідної України, гордості за її справжніх патріотів.

Хто ж ти, Райнер?
Не німець – хоча ціла "Німеччина".
Не чех, хоча народився в Чехії.
Не австрієць, тому що Австрія була, а ти – будеш!
(М. Цвєтаєва)

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

1. Повідомлення теми, мети уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Робота з портретом письменника:
   – Вірш Рільке “Автопортрет” 1906 р;
   – М. Бажан про Рільке.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Інтерв’ю з Рільке.

   – Шановний пане Рільке, скажіть будь-ласка, де ви народилися, хто Ваші батьки?

   – Я народився 4 грудня 1875 року в Празі, мій батько був австрійським чиновником, а мати з родини купця і імператорського радника.

   – Хто вас виховував?

   – Після втечі матері з дев’ятирічного віку я залишився з батьком. Ця розлука глибоко травмувала мені душу.

   – Де ви навчались?

   – Моє дитинство і юність були затьмарені перебуванням в австрійській військовій школі, про яку я і досі згадую зі страхом і відразою. У 1895 році я вступив на філологічний факультет Празького університету, а пізніше слухав лекції з філології і мистецтвознавства у Мюнхені і Берліні.

   – Яке значення мала для вас зустріч з Лу Андреас Саломе?

   – Ця зустріч мала доленосне значення. З Лу пов’язане не лише моє перше любовне переживання, а і ціла епоха інтенсивного духовного самовдосконалення. Лу відкрила мені Росію і Україну – землі, в яких я знайшов свою духовну Батьківщину, і які вилилися в зрілі твори.

   – Які твори засвідчують вашу творчу зрілість?

   – Це “Книга годин” (1901-1905) і “Книга картин” (1902-1906).

   – Чи є у вас прозові твори?

   – Так, це збірка “Розповіді про Господа всеблагого”та “Пісня про любов і смерть корнета Кристофа Рільке” та інші.

   – Чи сподобалась вам наша Україна, Київ?

   – Безперечно. Я закоханий в Україну, в Київ, і, як результат – твори на українську тематику: “Пісня про Правду”, “Як старий Тимофій умирав, співаючи”, “Карл ХІІ мчить по Україні”, які я вам бажаю вивчити і отримати лише гарні оцінки.

2. Слово учителя.

   А зараз наші дослідники – екскурсоводи проведуть для нас віртуальну екскурсію і більш глибоко ознайомлять з перебуванням Рільке в Україні.

3. Віртуальна екскурсія

   1-й екскурсовод
   У 1899 році Рільке приїхав на Україну, вона надала реальне відчуття масштабності природи, величі й безмежності. Він відвідав Кременчук, Полтаву, Харків, а закохався в Київ.

   2-й екскурсовод
   Із листа Рільке: Мамо , я вже два тижні у Києві. Київ – то є найсильніші враження. Це місто близьке до Бога. Я б хотів тут оселитися назавжди. Тут мені відкрилася одвічна руська сутність, насамперед пам’ятки культури давнини. А які тут церкви і собори, в них багато старих картин і дорогоцінних реліквій. Думаю колись здійснити переклад перлини давньоруської літератури Слова о полку Ігоревім. А велична Лавра, її келії, печери... Це не передати словами...

   3-й екскурсовод
   У печерах Рільке побував декілька разів: і з прочанами, і сам зі свічкою в руках. А ми зараз з вами відвідаємо Троїцьку надбрамну церкву. Київ вразив Рільке тим, що в кінці ХІХ- поч. ХХ ст. був схожим на місто-сад, ідею якого плекали багато християнських сподвижників, в порівнянні з іншими європейськими містами, як місто найближче до Бога. Сад як ідея раю має втілення в розписі Троїцької надбрамної церкви, особливо в її притворі.

   Und das monastir, das unter Kiew’s Gärten ein Gewirr van Gänger bildet, dunkel und verschlungen.

   Так в оригіналі звучать рядки вірша Рільке.

   1-й екскурсовод
   Ця церква була побудована на початку XII століття. Єдина будівля в Європі, архітектура якої є автентичною (є справжньою). Ворота вважаються святими, і прислів’я “Язик до Києва доведе” виникло завдяки Києво-Печерській Лаврі, бо люди йшли на прощу здалеку. І хто пройшов через ці ворота, то вважалося, що половина гріхів залишається на порозі цих воріт. Рільке побачив у розписах притвору, підтвердження свого розуміння раю. Ідея символіки і метафор настільки вразила Рільке, що метафора стала головною особливістю його поезії. У злагоді я з віком прямо йду І чую вітер славного листа Якого Бог, і ти, і я писав В чужих руках ще треба буть йому. Нових сторінок полиск відчуваю, На них ще з’явиться усе. На них дві тихі сили поглядають І потай зважують себе.

   2-й екскурсовод
   А зараз ми з вами перейдемо до Великої лаврської дзвіниці. Особливо Рільке вразила Велика лаврська дзвіниця, яка не лише композиційно об’єднувала архітектуру ансамблю Лаври, але й сама, здавалось, злітає до Бога. Як ми знаємо, Рільке був за віросповіданням протестант. Проте всім серцем сприйняв давньоруську християнську культуру. Але ж і дзвіницю збудував Іоганн Георг Шедель – німець за національністю, протестант за віросповіданням, але який так само як і Рільке був вражений і містом Києвом і святістю Києво-Печерської Лаври, тому і вважав будівництво дзвіниці на території православного монастиря головною справою свого життя. Життям я живу, що по колу зростає, В якому всі речі живуть. Звершить їх усіх в мене сили немає, Та прагну пізнати їх суть. Вкруг Бога й прадавньої башти кружляю, Кружляю до віку віків, Чи буря, чи сокіл я є, я не знаю, Чи може великий спів. “Тебе, величавий витвір, збудований моєю уявою й завзяттям, зустрінуть урочисто нащадки.” Ці слова Й.-Г. Шеделя дійсно стали пророчими.

   3-й екскурсовод
   Приїхавши в Російську імперію Рільке зустрівся з деякими поетами, на яких мав надзвичайно великий вплив. Спогади про це залишив Б. Пастернак. в подальшому він намагався писати вірші, використовуючи образно-символічні прийоми Рільке. Особливо великий вплив відчула на свою творчість М. Цветаєва. І згодом і українські поети нової доби надзвичайно прихильно ставилися до творчості Рільке.

   1-й екскурсовод
   Його твори перекладали М. Бажан, культурознавець Юрій Липа, Євген Маланюк, Мирон Борецький. Увага поетів до творчості Рільке базується ще й на тому, що культура Барокко свого часу стала для України і національною культурою. Символи, метафори використовували не тільки знані (відомі) митці, але й народні іконописці, невідомі майстри. Складна мова метафор була зрозуміла і в князівських палатах, і в селянських хатах. Тому і мова Рільке, і принципи поетики були дуже близькі українській національній свідомості. Братів багато в мене у сутанах На півдні, де зелений лавр росте. Я знаю: в них людські Мадонни в планах, Про юного я мрію Тиціана, Який у Бога жар ввіллє.

   2-й екскурсовод
   Особливо великий вплив Рільке мав на творчість В. Стуса. Знаходячись в мордовських таборах Стус просив щоб йому присилали вірші Рільке для перекладу. Поет не мав тих можливостей, які колись були навіть у Шевченка. Стус змушений був перекладати ці вірші у бараках заповненими не тільки політв’язнями, а й кримінальними елементами. Найбільш улюбленим віршем Стуса став вірш “Пантера”, який він переклав як “Барс”. Йому несила втоми подолати Од миготіння нескінченних “грат”. Неначе світ – це “грати” “грати” “грати” Помножені в очах у востократ. Процитована строфа – це психологічний портрет перекладача-в’язня, для якого увесь зовнішній світ звівся до прутів на вікнах, на воротах.

   3-й екскурсовод
   Таким чином відбулася магічна дія. Дух України, її сутність, виявилася у творчому спадку: це й переклади, мистецтвознавчі статті, вірші книги, навіяні перебуванням в Україні. Тут, на українській землі, Рільке знайшов єднання людей і природи, стихій і Бога. Відвідини Лаври (“найсвятішого монастиря”) спричинили появу книги “Книга годин” – “Книга прощ”. Тебе знаходжу нині я в усьому, В усіх речах, яким я братом став, Мов зерня, ти ховаєшся в малому В великому ж великим позостав. Гру дивних сил в усьому бачить треба, Які послушно в речі увійшли: З коріння ростучи, пнучись до неба І в кроні воскресаючи завжди.

4. Слово учителя

   Бесіда за запитаннями

   – Ми знаємо, що Рільке був у Каневі. Чию могилу він там відвідував?

   – Діти, ви нещодавно вивчили творчість Гоголя – людини, яка любила Україну, її природу, героїчне минуле, поетичний світ українських легенд, пісень, живого народного слова.

   – Давайте згадаємо, де він народився і виріс?

   – А що Рільке говорив про Полтаву?

   – А що за словами Гоголя розкриває душу українського народу?

   – Якби ви не знали ім’я автора твору, чи змогли б ви здогадатися, що він не українець? Чому?

5. Коментар учителя

   Учитель знайомить учнів з поняттям “національний колорит”, визначає жанр твору, композицію.

6. Бесіда за текстом твору

   – Про кого розповідається у цьому творі?

   – Про які часи ідеться у творі?

   – Які деталі, імена допомогли вам визначити час?

   – Хто у творі має відношення до мистецтва? (про Вересая).

   – Як вплинула пісня на слухачів?

   – Чому прослухавши пісню чоловіки взялися до зброї?

   – Чи знайде серед них своє місце Олекса?

   – Що уславлює автор у творі?

   – Чому вчить нас «Пісня про правду»?

7. Заключне слово учителя
8. Домашнє завдання:
   • перечитати оповідання Рільке “Пісня про правду”;
   • скласти план до оповідання,
   • побудувати асоціативні ряди до понять “правда” і “кривда”.