Вчителя світової літератури
гімназії № 143
Оболонського району м. Києва
Крутофіст Світлани Іванівни

Київ–2012

Задіяні учні:
1. Антикова Аліна (11-А клас);
2. Путченко Катерина (11-А клас);
3. Кононенко Віталій (11-А клас);
4. Ракова Свята (11-А клас);
5. Міщенко Андрій (11-Б клас);
6. Мусатюк Марина (11-В клас);

Схема маршруту:

від Троїцької надбрамної церкви (об’єкт №1 на схемі) до Великої Лаврської дзвіниці (об’єкт №17 на схемі)

Мета уроку-екскурсії: розкрити взаємовплив Києво-Печерської лаври, Києва на творчість Р.М.Рільке і показати роль австрійського поета у розвитку української новітньої поезії.

Такі ми – юні екскурсоводи

1 екскурсовод У 1899 році Рільке приїхав на Україну, Вона надала реальне відчуття масштабності природи, величі й безмежності. Він відвідав Кременчук, Полтаву, Харків, а закохався в Київ.

2 екскурсовод

Із листа Рільке: Мамо, я вже два тижні у Києві. Київ – то є найсильніші враження. Це місто близьке до Бога. Я б хотів тут оселитися назавжди. Тут мені відкрилася одвічна руська сутність, насамперед пам’ятки культури давнини. А які тут церкви і собори, в них багато старих картин і дорогоцінних реліквій. Думаю колись здійснити переклад перлини давньоруської літератури Слова о полку Ігоревім. А велична лавра, її колії, печери... Це не передати словами...

Біля автентичного храму

3 екскурсовод

У печерах Рільке побував декілька разів: і з прочанами, і сам зі свічкою в руках. А ми зараз з вами відвідаємо Троїцьку надбрамну церкву. Київ вразив Рільке тим, що в кінці ХІХ- поч. ХХ ст. Був схожим на місто-сад , ідею якого плекали багато християнських сподвижників, в порівнянні з іншими європейськими містами, як місто найближче до Бога. Сад як ідея раю має втілення в розписі Троїцької надбрамної церкви, особливо в її притворі.

Краще Рільке – не скажеш

1 екскурсовод

Ця церква була побудована на початку XII століття. Єдина будівля в Європі, архітектура якої є автентичною (є справжньою). Ворота вважаються святими, і прислів’я “Язик до Києва доведе” виникло завдяки Києво-Печерській лаврі, бо люди йшли на прощу здалеку. І хто пройшов через ці ворота, то вважалося, що половина гріхів залишається на порозі цих воріт. Рільке побачив у розписах притвору, підтвердження свого розуміння раю. Ідея символіки і метафор настільки вразила Рільке, що метафора стала головною особливістю його поезії.

У злагоді я з віком прямо йду
І чую вітер славного листа
Якого Бог, і ти, і я писав
В чужих руках ще треба буть йому.

Нових сторінок полиск відчуваю,
На них ще з’явиться усе.
На них дві тихі сили поглядають
І потай зважують себе.

Розписом притвору Троїцької надбрамної церкви директори вражені не менше, ніж колись Р.М. Рільке.

Розписом притвору Троїцької надбрамної церкви директори вражені не менше, ніж колись Р.М. Рільке

2 екскурсовод

А зараз ми з вами перейдемо до Великої лаврської дзвіниці. Особливо Рільке вразила Велика лаврська дзвіниця, яка не лише композиційно об’єднувала архітектуру ансамблю лаври, але й сама, здавалось, злітає до Бога. Як ми знаємо, Рільке був за віросповіданням протестант. Проте всім серцем сприйняв давньоруську християнську культуру. Але ж і дзвіницю збудував Іоганн Георг Шедель – німець за національністю, протестант за віросповіданням, але який так само як і Рільке був вражений і містом Києвом і святістю Києво-Печерської лаври, тому і вважав будівництво дзвіниці на території православного монастиря головною справою свого життя.

Життям я живу, що по колу зростає,
В якому всі речі живуть.
Звершить їх усіх в мене сили немає,
Та прагну пізнати їх суть.

Вкруг Бога й прадавньої башти кружляю,
Кружляю до віку віків,
Чи буря, чи сокіл я є, я не знаю,
Чи може великий спів.

“Тебе, величавий витвір, збудований моєю уявою й завзяттям, зустрінуть урочисто нащадки.” Ці слова Й.-Г. Шеделя дійсно стали пророчими.

3 екскурсовод

Приїхавши в Російську імперію Рільке зустрівся з деякими поетами, на яких мав надзвичайно великий вплив. Спогади про це залишив Б.Пастернак. в подальшому він намагався писати вірші, використовуючи образно - символічні прийоми Рільке. Особливо великий вплив відчула на свою творчість М. Цветаєва. І згодом і українські поети нової доби надзвичайно прихильно ставилися до творчості Рільке.

1 екскурсовод

Його твори перекладали М. Бажан, культурознавець Юрій Липа, Євген Маланюк, Мирон Борецький. Увага поетів до творчості Рільке базується ще й на тому, що культура Барокко свого часу стала для України і національною культурою. Символи, метафори використовували не тільки знані (відомі) митці, але й народні іконописці, невідомі майстри. Складна мова метафор була зрозуміла і в князівських палатах, і в селянських хатах. Тому і мова Рільке, і принципи поетики були дуже близькі українській національній свідомості.

Братів багато в мене у сутанах
На півдні, де зелений лавр росте.
Я знаю: в них людські Мадонни в планах,
Про юного я мрію Тіціана,
Який у Бога жар ввіллє.

2 екскурсовод

Особливо великий вплив Рільке мав на творчість В. Стуса. Знаходячись в мордовських таборах Стус просив щоб йому присилали вірші Рільке для перекладу. Поет не мав тих можливостей, які колись були навіть у Шевченка. Стус змушений був перекладати ці вірші у бараках заповненими не тільки політв’язнями, а й кримінальними елементами. Найбільш улюбленим віршем Стуса став вірш “Пантера”, який він переклав як “Барс”. Йому несила втоми подолати Од миготіння нескінченних “грат”. Неначе світ – це “грати” “грати” “грати” Помножені в очах увостократ.

Процитована строфа – це психологічний портрет перекладача-в’язня, для якого увесь зовнішній світ звівся до прутів на вікнах, на воротах.

3 екскурсовод

Таким чином, відбулася магічна дія. Дух України, її сутність, виявилася у творчому спадку: це й переклади, мистецтвознавчі статті, вірші книги, навіяні перебуванням в Україні. Тут, на українській землі, Рільке знайшов єднання людей і природи, стихій і Бога. Відвідини Лаври (“найсвятішого монастиря ”) спричинили появу книги

“Книга годин” – “Книга прощ”.
Тебе знаходжу нині я в усьому,
В усіх речах, яким я братом став,
Мов зерня, ти ховаєшся в малому
В великому ж великим позостав.
Гру дивних сил в усьому бачить треба,
Які послушно в речі увійшли:
З коріння ростучи, пнучись до неба
І в кроні воскресаючи завжди.

Список використаних джерел

1. Радгауз Г. Райнер Мария Рильке (Жизнь и поэзия)// Райнер Мария Рильке. Новые стихотворения.– М.: 1971г.– С.373-419.

2. Рожанский И. Райнер Мария Рильке// Р.М. Рильке. Ворпсведе. Огюст Роден. Письма. Стихи.–М.:1971.–С. 37-49.

3. Хольтхузен Г.Э. Райнер Мария Рильке.– Урал LTD, 1998.

4. Євгенія Волощук . Зарубіжна література.–К.:Генеза, 2004.