На наших очах відбувається катастрофічний спад інтересу дітей до книжки. Це шлях в нікуди, який поглиблює естетично-моральну кризу у молодіжному середовищі. Поступово занепадають духовні цінності, закладені в релігіях світу та в національній традиції. Предмет «світова література» в реалізації згаданого питання посідає особливе місце. Бо література – це царство творчості, духовності. Вона представляє нам нові світи, які ми повинні відкрити для учнів і дати їм можливість почувати там себе комфортно.

Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов учень, що володіє умінням самостійно здобувати знання, критично мислити. Відповідно змінюються і вимоги до вчителя, педагог не повинен бути єдиним, основним джерелом знань, а перетворитися на організатора пізнавальної діяльності, координатора, партнера, співавтора, консультанта, за участю якого на уроках і в позакласний час створюються належні умови для розвитку творчої активності, формування духовно-естетичної компетентності, яку розуміємо як здатність розрізняти Добро і Зло, красиве і потворне, розвивати систему власних життєвих цінностей на основі Істини, Добра, Краси.

Метою освітньої галузі «мова і література» є розвиток творчої особистості, формування у неї гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, мовленнєвої і читацької культури, комунікативної й літературної компетентностей, естетичних смаків та ціннісних орієнтацій. Тому тему, над якою працюю, вважаю актуальною: «Розвиток творчих здібностей та рис духовності на прикладах творів світової літератури».

Кредо: Учитель – це не той, хто навчає чогось, а той, хто спонукає учня
виявити найкраще, що у ньому є, для того, щоб розкрити те, що йому вже відомо.
Пауло Коельо.

Формування життєвих компетентностей досягається таким чином:

• засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проектів, прийомів інтерактивного навчання);
• застосуванням прийомів розвитку критичного мислення;
• розвиток літературно-творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт;
• в позаурочній діяльності.

Вивчення досвіду вітчизняних методистів і практиків – О. Ісаєвої, С. Сафарян, І. Тригуб, Л. Богдан, Н. Химери спонукало мене до розроблення й використання мультимедійних додатків до уроків та позакласних заходів. Так, для 6-го класу створена презентація до уроку «А. П. Чехов. Оповідання «Товстий і тонкий», для 7-го класу – «Р. М. Рільке. Рільке і Україна», «Пісня про Правду» та «Г. Белль. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»», для 10-го – «Творчість Оноре де Бальзака. Бальзак і Україна», для 11-го – «Постмодернізм», «Життєвий і творчий шлях Г. Аполлінера», декілька версій презентації до вивчення творчості М. Булгакова. Ці засоби мультимедіа, а це аудіовізуальні матеріали (ілюстрації, репродукції картин, кіно-та відеоматеріали, узагальнені схеми, аудіофрагменти), дають змогу ефективно використовувати на уроках такі прийоми інтерактивного навчання:

• «знайди помилку»;
• «керована лекція»;
• «лекція з паузами»;
• «впізнай героя за предметом»;
• «діалог поглядів»;
• «відшукай подію»;
• «обери ілюстрацію».

Презентаційна частина уроку урізноманітнює форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, занурює учня в уявний світ мистецтва, індивідуалізує процес навчання, створює технічні можливості для використання стратегій розвитку критичного мислення, здійснення аналізу художнього твору чи літературного явища у порівнянні з іншими видами мистецтва.

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення. Вважаю це своїм першочерговим завданням. Вчу дітей розмірковувати над проблемою, знаходити нові, оригінальні способи її розв’язання, дискутувати, вміти зіставляти, синтезувати та висловлювати оригінальні судження. Вважаю, що це необхідні уміння, які сприяють формуванню успішної людини в дорослому житті. Клустером, Стілом, Уолтером, Темплом розроблена програма «Розвиток критичного мислення через читання і письмо», що адаптована до змісту програми із світової літератури творчою групою вчителів Івано-Франківщини, тому використовую такі технології:

• мозкова атака;
• дебати;
• робота в групах;
• навчання в парах;
• круглий стіл;
• запитання до автора.

Особливу увагу приділяю роботі в групах, де найефективнішими прийомами є:

• навчання у грі;
• навчання у дискусії;
• мікрофон;
• інше.

Форм роботи, що стосуються «навчання у грі», багато. Ось деякі з них:

• мозкова атака;
• «Впізнай героя за його портретом»;
• «Впізнай героя за його реплікою»;
• «Впізнай автора»;
• «Чи уважними ви були читачами?».

Наприклад, 7-й клас – тема «Літературна балада»; творчість Гоголя, Рільке, Артура Конан Дойля; 6-й клас – тема «Міфологія», творчість Д. Дефо, Ж. Верна; 8-й клас – тема «Романтизм»; 9-й клас – лірика Байрона, Гейне, Міцкевича. Прийом «мозковий штурм»: 10-й клас – Стендаль «Червоне і чорне», Б. Шоу «Пігмаліон». «Мікрофон» використовую майже на всіх уроках. Цей прийом дає можливість сказати щось швидко по черзі. Даний інтерактивний прийом застосовується під час колективного обговорення.

«Рольова гра». Учні мають зіграти іншу людину, або розіграти певну ситуацію. Зазначені прийоми впливають на пізнавальну, емоційно-особистісну сферу учнів, активізують мислення розвивають кмітливість, естетичний смак, стимулюють їхню активність, спонукають до ініціативності, допитливості. Для формування критичного мислення особистості застосовую технологію проблемного навчання. Наприклад, під час вивчення твору Ф. Кафки «Перевтілення» (11 клас) на основі отриманої інформації створюю проблемну ситуацію, яка могла б викликати дискусію. 10-й клас – Ш. Бодлер «Квіти зла». Перед вивченням віршів цієї збірки пропоную висловити припущення щодо їх змісту та своїх очікувань. Після читання й аналізу віршів запитую, чи справдилися сподівання? Критичне мислення сприяє розвитку усіх видів розумової діяльності, самостійності, оригінальності суджень.

Широко використовую метод проектів як на уроках, так і в позакласній роботі. Метод проектів спрямований на формування комунікативних навичок культури спілкування (уміння чітко формувати думку, вести дискусію), навичок дослідницької діяльності. До проектної діяльності та створення самостійних навчальних продуктів залучаю учнів. Так, ними підготовлені дослідницькі та інформаційні проекти: «Срібна доба російської поезії» (11 клас), «Слідами М. В. Гоголя. Гоголь і Київ», «О. С. Пушкін. Київська зима».

Творчі здібності учнів розвиваються у процесі написання творчих робіт. Їх мета – узагальнити вивчене з теми, висловити власне ставлення до прочитаного. Творчі роботи пропоную учням як традиційні, так і оригінальні як за змістом, так і за формою. Теми добираю такі, які б зацікавили учнів нестандартним формулюванням. Наприклад, «Скорботний лист, або історія хвороби людської душі» (твір за повістю Бальзака «Гобсек», написаний у формі нотаток земського лікаря), «Чи має право мати боротися за власне щастя?» (роздуми Серьожі Кареніна за романом Толстого «Війна і мир»), «Що було б, якби в Київ сьогодні завітав Воланд?», «Які вони, сучасні журдени?». Учні пишуть вірші, есе, сценарії. Ця форма роботи перетворилася із нудного списування в цікаву справу, яка дає учням змогу розкрити повною мірою свої здібності і таланти, формує навички продуктивної творчої діяльності. Крім того учні, які відчули потребу творити, беруть активну участь у різноманітних конкурсах, таких як «Вілія», «Конкурс на кращу інсценізацію байки», «Конкурс учнівських творів».

Значну увагу приділяю засвоєнню теоретико-літературних понять. Цей процес має бути системним і виваженим. Для кращого запам’ятовування літературних понять (портрет, художня деталь, антитеза, портрет, інтер’єр, комічне, трагічне, образ автора, психологічний паралелізм, символ) використовую правила «Української школи ейдетики» та творчі завдання: дібрати дієслова до визначення поняття «міф», «казка»; конструктивні завдання: складіть із заданих частин слова і уведіть їх до таблиці за принципом «малі-великі фольклорні жанри», доберіть приклади; завдання-доповнення: доберіть до окремої групи епітети та означення, із даними словосполученнями складіть речення.

Тема і ідея твору визначається під час евристичної бесіди.

Вчитель літератури повинен пам’ятати, що на якому б високому рівні проходили його уроки, вони не матимуть очікуваних результатів, якщо навчальний матеріал не буде закріплюватися під час позакласних занять, які поглиблюють інтерес учнів до літератури та бажання пізнати багато нового та цікавого. Гурток «Літературне краєзнавство» – центр усієї позакласної роботи з літератури. Його діяльність ґрунтується на загально дидактичних принципах науковості, послідовності, наступності, зв’язку теорії з практикою – та специфічних – узгодженості з класним заняттям, добровільності, зацікавленості школярів у роботі. В. Сухомлинський писав: «Для того, щоб людина могла сприймати красу, вона повинна сама навчитися її творити». Вважаю, що участь дитини у діяльності шкільного театру – запорука того, що вона вчитиметься відчувати і сприймати прекрасне, творитиме його, а згодом удосконалюватиме себе за законами прекрасного.

За творами письменників світової літератури (за їх мотивами ) готуємо сценарії, які переважно є авторськими. Театральна студія «Креатив» виступає на шкільній та районній сценах, бере участь в конкурсах. З успіхом пройшли спектаклі «Подорож Скруджа різдвяної ночі», «Дорожні пригоди Фінгаліни Костилівни», «Казка про попа та робітника Балду», готуємо уривок з «Сорочинського ярмарку» М. В. Гоголя. В підготовці до вистав школярі вчаться передавати характер персонажа за допомогою міміки, жестів, постави, голосу. Це дає досвід виступу перед великою аудиторією, вміння імпровізувати, діяти за непередбачуваних обставин, працювати на спільний результат.

Зважаючи на те, що дослідницький шлях пізнання є головним принципом осягнення художнього твору, слід звернути увагу дослідницьку діяльність учнів. Її мета – пробудити в учнів інтерес до пошукової діяльності, забезпечити такі психологічні та дидактичні умови, які б сприяли розвитку в них широкої читацької культури, виявленню наукових інтересів та творчого потенціалу. Створені міні проекти «О. С. Пушкін. Київська зима», «М. В. Гоголь. Гоголь і Київ», віртуальна екскурсія «А. Міцкевич та Україна», «Р. М. Рільке і Київ». Подорожі літературними стежками допомагають учням орієнтуватися в інформаційному полі, відбирати головне, самовдосконалюватись, самоутверджуватись у житті.

Гуртківці є учасниками районних ігор та конкурсів «Квест», «По вулицях ходила», «Києвознавець», і як результат – призові місця та щасливі посмішки дітей.

Учні та гуртківці є частими гостями театрів Києва. Влітку діти відпочивали в Карпатах, милувалися просторами рідної Батьківщини.

Екскурсії містом приносять учням велике задоволення. Вони дізнаються багато нового, цікавого, розширюють свій світогляд, вивчають культурно-історичну спадщину рідного краю. Зустрічі з відомими людьми сприймаються учнями як свято, орієнтують їх на успішність у житті.

Мною проведені відкриті уроки: «Гійом Аполлінер. Сутність поетичної реформи поета. Збірки «Алкоголі», «Каліграми». Аналіз віршів. Символіка образів та новаторство візуального оформлення твору», «Райнер Марія Рільке (1875-1926). Рільке і Україна. «Пісня про Правду». Уславлення боротьби за незалежність у творі», «Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення –засіб вираження почуттів японців. Характерні ознаки хоку». Розроблені системи уроків за темами: «Творчість Е. М. Хемінгуея», «Творчість Р. М. Рільке».

Велику увагу приділяю роботі з обдарованими дітьми. Учні є учасниками районних олімпіад: 2009-2010 – III місце – Діденко Даша, 2010-2011 – III місце – Майстренко Тетяна, 2011-2012 – III місце - Фадєєва Юлія, 2012-2013 – III місце – Сверчков Владислав. В минулому році Майстренко Тетяна (учениця 10-А класу) посіла I місце в районному конкурсі МАН.

Надавала методичні рекомендації для районної конференції, присвяченої 150- річчю з дня народження М. В. Гоголя, виступала на районному засіданні МО за темою «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури» та на засіданні МО класних керівників за темою «Шляхи профілактики алкоголізму та тютюнопаління», член ініціативної групи шкільного та районного МО (секція «Літературне краєзнавство»).

Силами кафедри проведений районний семінар на тему: «Формування культурно-пізнавальних інтересів, духовно-ціннісних орієнтирів особистості при вивченні світової літератури в позакласній роботі». Виступи на педрадах та на засіданнях шкільного МО намагаюсь зробити доступними, змістовними, лаконічними. Відвідую науково-методичні лекторії, семінари, читаю періодичну фахову пресу, де друкуються статті з актуальних питань викладання світової літератури. Знайома з матеріалами таких науковців та методистів як Юрій Ковбасенко, Євгенія Волощук, Людмила Чередник, Леся Мірошниченко, Борис Шалагінов, Галина Іваницька, Ольга Ніколенко, вчителя Оболонського району Катерини Баліної.