Робота учасника першого етапу
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»
Учителя гімназії № 143 Оболонського району
м. Києва

Крутофіст Світлани Іванівни

Мета уроку: Ознайомити учнів із композицією, проблематикою, історією створення трагедії «Фауст», вивчати філософську трагедію Гете як художнє втілення ідей епохи Просвітництва, розвивати логічне мислення та монологічне мовлення, навички літературознавчого аналізу драматичного твору, виховувати життєстверджуюче начало, формувати етичні погляди на світ.

Тип уроку: Засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Обладнання: Мультимедійна дошка з ілюстративним матеріалом, тексти трагедії Гете «Фауст», картки.

Цей твір є не що інше, як потаємна сутність нашого століття... (Шеллінг)

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

1. Прийом «Лови помилку».

Йоганн Гете – представник доби Відродження. Народився у Франції, у місті Франкфурт-на-Майні. Прожив коротке життя: всього 36 років. Навчався у Лейпцизькому та Страсбурзькому університетах. Герцог Карл Август запросив до себе на службу 26-літнього поета у місто Берлін. Щоб подолати душевну драму, Гете подорожує по Росії, яка надихнула його грандіозними естетичними враженнями. Його творчість поділяють на 3 періоди: «штюрмерський», веймарський, трагічний. Особливу популярність Гете принесли твори: «Страждання молодого Вертера», «Міщанин-шляхтич», «Фауст». Обов’язковим заняттям все життя Гете вважав читання. Щоденна норма становила 20 сторінок. Похований Гете у Веймарі в одному склепі із Мольєром.

(1. Доби Просвітництва. 2. У Німеччині. 3. Довге. 82 роки. 4 У місто Веймар. 5. По Італії. 6. На 2 періоди, трагічного не було. 7. Зайве – «Міщанин-шляхтич». 8. Норма – 80 сторінок. 9. Похований із Шиллером.)

II. Мотивація навчальної діяльності.

Спливає час. Змінюється політична карта світу, міняється мода, дизайн автомобілів, але незмінною є людська сутність. В усі часи моральним орієнтиром для людини є загальнолюдські цінності, і, хоча, ми деколи стаємо свідками проявів підлості і зради, вбивств і насилля, заздрості і зиску, неблагодійних вчинків, слів, думок, та будь-хто із нас ще з дитячих казок засвоїв прописну істину: Добро і Краса обов'язково переможуть, які б випробування не долали персонажі, і ми сьогодні отримаємо урок життєстверджуючої сили Розуму і Добра, зрозуміємо актуальність невмирущого твору Гете «Фауст».

Ознайомимося із композицією, проблематикою та історією створення трагедії «Фауст», будемо вивчати філософську трагедію Гете як художнє втілення ідей епохи Просвітництва, розвивати логічне мислення та монологічне мовлення, навички літературознавчого аналізу драматичного твору.

III. Запишемо тему уроку та епіграф.

1. Робота з епіграфом
   Як цей епіграф пов’язаний із темою нашого уроку?
2. Ключове питання: Чи можна пізнати Добро, не пізнавши Зла?

VI. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

1790 року вийшов друком твір під назвою «Фауст, фрагмент». Тоді європейські читачі вперше дізналися про існування задуму головного твору Гете. Насправді ж свою трагедію «Фауст» (1773 –1831) він розпочав майже одночасно з «Вертером», а закінчив майже на схилі свого довгого й плідного життя.

2. Проблемне запитання.
   Хто ж такий доктор Фауст? Чому його пригоди були цікаві і дорослим, і навіть дітям?

3. Повідомлення вчителя “Історія створення “Фауста”.

Подібно до багатьох класичних творів, «Фауст» зародився в народній творчості. Прототипом народного Фауста став чаклун і чорнокнижник на ім’я Фауст, який дійсно жив у першій половині XVI століття і став прототипом цілої плеяди літературних Фаустів.

Вперше легенда про Фауста виникла в кінці XVI ст. Народний твір змальовує Фауста то чарівником, то поетом і гуманістом. У 1587 р. у Франкфурті на Майні вийшла перша літературна редакція легенди про Фауста, видана Йоганном Шпісом під заголовком «Історія про доктора Йоганна Фауста, знаменитого чаклуна і чорнокнижника, про його договір з дияволом, його пригоди і діяння, про заслужену кару йому, запозичену головним чином з його паперів».

Релігійний автор звинувачує Фауста в тому, що він в гордині своїй “прив’язав собі орлині крила і намагався дослідити і небо і землю – все до останку”. В оповіді Шпіса Мефістофель після закінчення угоди, скріпленої кров’ю, безжально знищує Фауста. Наступні німецькі літературні варіанти легенди про Фауста XV – XVII ст. не піднімаються над рівнем «Фауста» Шпіса. Іншу інтерпретацію легенди дав відомий драматург англійського Відродження XVI ст., сучасник В.Шекспіра, Кристофер Марло, який у своїй трагедії «Життя і смерть доктора Фауста» (1589 – 1592 рр.) створив титанічний образ Фауста-богоборця, котрий звернувся до магії і намагався розкріпачити особистість від старих законів світоcтворення.

У XVIII ст. образ Фауста, вченого-протестанта, стає особливо популярним. Так, німецький просвітник Лессінг у драмі «Фауст» змальовує вченого з великою симпатією. Вже в цьому варіанті спроба диявола знищити Фауста є невдалою. Представники «Бурі і натиску» з їх культом генія, який не визнає над собою ніяких законів, не могли не захопитися образом Фауста. Протягом кількох десятків років драматурги цього руху створюють нові варіанти «Фауста». В 1778 р. з’являється «Життя Фауста» Фрідріха Мюллера, в 1791 – «Фауст, його життя, діяння і загибель» Клінкера.

4. Запитання для контролю
   Хто був прототипом народного Фауста?
   Коли вперше виникла легенда про Фауста?
   Ким видана перша літературна редакція легенди про Фауста, під яким заголовком?
   Які ще варіанти “Фауста” створюють представники «Бурі і натиску»?

5. Слово учителя

   На початку 70-х рр. XVIII ст. до написання «Фауста» приступає і Й. В. Гете. Він ще в дитинстві в лялькових театрах та в студентські роки пізнав народного «Фауста».

   Ставши лідером угруповання «Буря і натиск», Гете в 1774–1775 рр. створив свій перший варіант «Фауста», так званий «ПраФауст». У відповідності з загальним духом «Бурі і натиску» Фауст «ПраФауста» – бунтівник, який рветься до пізнання таємниць природи, але неодмінно приречений на поразку.

   Над трагедією «Фауст» Й. В. Гете працював протягом 60 років (із 83 прожитих).

   

6. Джерела трагедії:
   – народні легенди про доктора, чарівника, чорнокнижника;
   – поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та залишає її;
   – Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушав сатана з дозволу Бога).

Наступним етапом нашого уроку є композиція твору. Особливості композиції:

• 2 прологи (зав'язка);
• 1 частина – 25 сцен (1806) – не розбита на дії, як того вимагає форма драматичного жанру;
• 2 частина – 5 дій (1825 – 1831) – забагато для драматичного твору.

Висновок: несценічна п'єса.

7. Робота з композицією твору.

Свою трагедію «Фауст» Гете побудував дуже своєрідно. Вона має дві композиції: зовнішню і внутрішню. Зовнішня композиція: два прологи (пролог в театрі і пролог на небі) і дві частини. Внутрішня композиція побудована на різкому контрасті верхів і низів суспільства.

У першій частині Гете показує життя третього стану в маленькому німецькому містечку епохи Середньовіччя. У другій частині Гете знайомить читачів з життям верхів суспільства. Гете викриває «світ» верхів. Він не зображує і не згадує жодної історичної події, але усі ідеї, виражені в трагедії, співвідносяться з епохою Гете, епохою великих революційних зрушень В сюжеті трагедії переплітаються фантастичні ситуації і реально-побутові сцени. В цьому сенсі «Фауст» – твір, характерний за своїм художнім методом для літератури Просвітництва. Яке місце людини в новій епосі, сенс її життя, покликання – вирішення цього філософського питання стає ідейним завданням Гете в «Фаусті».

Цікавим є – «Пролог у театрі» – бесіда поета, актора і директора. Поет мріє про високу мету; актор закликає сміливіше черпати сюжети із самого життя, щоб оволодіти серцями людей; директор, діловий, практичний – тверезо оцінює дійсність, від розмов кличе до справи, до реального втілення на сцені високих поетичних задумів. Троє співбесідників – це ніби три сторони особистості автора, який піднімає у творі такі проблеми:

8. Проблематика: життя і смерть, добро і зло, сутність буття, призначення людини у світі, людина і природа, людина і Всесвіт, пізнання світу, кохання , мистецтво і його роль у суспільстві.

На ряду з вищевказаними проблемами автор піднімає проблему активного і пасивного розуму. Для розуміння цієї проблеми важливим є «Пролог на небі», де дана передісторія подій, що розгортаються в трагедії: суперечка про Фауста між богом і бісом і пророцтва благополучної розв'язки трагедії. Пролог відкривається гімном гармонії Всесвіту, рух якого незбагненний і таємничий. Але вслід за прославлянням бога – творця Всесвіту – слідують різкі і глузливі слова Мефістофеля:

«Розум свій, - говорить Мефістофель, - людина змогла спожити лише на те, щоб з худоби худобиною бути!» (зачитується суперечка бога і Мефістофеля про Фауста по ролях). Від слів «Ти знаєш Фауста?» До слів «Є правого шляху свідомість».

VI. Робота з текстом.

1. Запитання до тексту.

– Якою представляє Мефістофель людину в своєму монолозі? (Мефістофель у своєму монолозі представляє людину як смішного і нещасного дивака, розум якого пасивний).

– Кого він виділяє серед людей? (Але серед людей він виділяє доктора Фауста, «не такого, як всі». Це самотній сумний мрійник, наділений активним, шукаючим розумом).

– Як ви думаєте, яка форма людського розуму корисніша для людей, для суспільства? (Так, Гете в трагедії «Фауст» прославляє активний людський розум, пошук якого спрямований на благо людей).

Коментар учителя.

Це складає ідею трагедії. Розумна людина доби Просвітництва високо оцінює своє право на щастя, але не забуває, що щастя – це справа розуму. З Фаустом Гете знайомить нас вже в першій сцені першої дії.

V Робота в групах.

Клас ділиться на групи і відповідає на завдання карток.

Картка №1 Виразне читання монологу Фауста. (Сцена «Кабінет Фауста»,1 дія, 1 частина). Які почуття переживає Фауст? (Він вивчив філософію, став юристом і лікарем, магістром і доктором, але вважає, що не знає нічого; не знає слави, багатства). Яким ви собі уявляєте Фауста? (Учена людина, багато знає, навчає інших, допомагає людям, та не знаходить задоволення, втіхи знаннями). Опишіть його внутрішній стан. Що шукає Фауст? (Він розчарований в науках, в прожитому житті: «Загинули роки!» Звертається до магії, щоб йому відкрилась таїна природи, щоб зрозуміти загадки житія, хоче, щоб з його вуст лилась істина).

Картка №2

Слайд

Виразне читання монологу Фауста №2.

(Сцена «Кабінет Фауста»).

1. Що відчуває Фауст після того, як поспілкувався з людьми під час великого церковного свята? Як це характеризує героя ?
   (В його душі затихла дика тривога, воскресла любов до Бога, до ближнього. Надія знову зацвіла, і мрії линуть туди, де життя б’є ключем. Це його характеризує як прекрасну людину, гуманну, віруючу, життєлюбну.)
2. Що бентежить Фауста?
   (Те, що він знову не відчуває повноти, смирення, задоволення. Він знову марно бажає:
   Та лихо мені! Я знову нудьгую,
   В душі задоволення більше не чую.
   Та з цим ще можна позмагатись:
   Нам треба вірою пройнятись.
   Премудрістю понадземною,
   Нам тільки Відкриття з'ясує світ).
3. Як Фауст перекладає фразу з Нового Заповіту? («Була в почині М и с л ь !», «Була в почині С и л а». І я пишу: «Була в почині Д і я!”)
4. Прокоментуйте фразу: « Була в почині Дія». (Це, в першу чергу рух вперед, поступ, діяння , справа).
   Як вона характеризує Фауста як людину? (Це харакетеризує Фауста як працелюбну людину, яка постійно перебуває в пошуку).

Картка №3 Інсценування розмови Фауста із Мефістофелем. Слайд (Сцена «Кабінет Фауста»). Як відповідає Мефістофель на питання Фауста: «Хто ж ти є?» Прокоментуйте його відповідь. (Я – тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого). Людей не потрібно зваблювати, всі діяння – справа рук самих людей, а він лиш приймає зроблене ними. Носії зла –люди. Чому Мефістофель називає себе «духом заперечення усього»? (Я – заперечення усього! Бо всяка річ, що постає, Кінець кінцем нічим стає, І жодна річ буття не гідна. А все, що ви звете гріхом, Чи згубою, чи просто злом, – Ото моя стихія рідна). Знайти в тексті інші самохарактеристики Мефістофеля? Як вони розкривають його образ? («Я ж – часть од часті лиш, що перше всім була, Частинка тої тьми, що світло привела, Мені чужа зарозумілість»). Як Мефістофель характеризує світ, людство? (Це ж тільки ви з своїм дурним світком Себе вважаєте за цілість. Цей світ, оце нікчемне Щось Людське й звірине кодло теж набридло: Як можна так поводитися підло? Тому, що люди ( вся ця погань, що на землі живе, краще б було їм зовсім не народжуваться).

Картка №4

1. Що пропонує Мефістофель Фаустові?
   

   (Я дам тобі таке, чого повік
   Іще не бачив чоловік.
   Така вимога біса не злякає).

2. 2. Як він, за угодою, розраховуватиметься з Мефістофелем?
   

   (Коли, впокоєний, впаду на ліні ложе,
   То буде мій останній час!
   Коли тобі, лукавче, вдасться
   Мене собою вдовольнить,
   Коли знайду у розкошах щастя, –
   Нехай загину я в ту мить!
   Як буду змушений гукнути:
   «Спинися, мить! Прекрасна ти!» –
   Тоді закуй мене у пута,
   Тоді я рад на згубу йти.
   Тоді Фауст віддасть душу Мефістофелю)

3. 3. Якими словами Мефістофель розкриває свої справжні наміри щодо Фауста?
   

   (Сьогодні ж, пане докторе, в обід
   Я до своєї служби приступаю.
   Але – життям і смертю заклинаю –
   Розписку дай, щоб все було як слід Бери абиякий листок,
   А підписатися – вточи краплину крові).

4. 4. Як ви оцінюєте угоду між дияволом і Фаустом – як вияв людської ницості чи, навпаки, як вияв високих поривань людського духу?
   (Як вияв високих поривань людського духу).

Слово учителя

- Кого уособлює Фауст і Мефістофель у своїй особі?

Отже, Фауст і Мефістофель – це алегоричні образи. Фауст – чудовий екземпляр людської породи: невтомний шукач необмеженого знання і нескінченного щастя; символ духовних пошуків людства. Мефістофель – втілення високої духовної культури думки, але думки скептичної і цинічної; символ зла та його місця у Всесвіті згідно із задумом Бога.

Отже «Фауст» Гете – це притча про Людину, про її обов’язок, покликання, про відповідальність перед іншими людьми.

VI. Застосування вивченого: Чи усвідомлюєте ви, у чому сенс життя для кожної людини? Визначте цінності світу, який вас оточує. Свою цінність. Визначте образ свого майбутнього, яким ви собі його уявляєте? Що потрібно для того, щоб реалізувати свою мрію? «Фауст» Гете – це невичерпне джерело тем і сюжетів у мистецтві.

VII. Рефлексія Що ви зрозуміли сьогодні на уроці? Після того, як ми розглянули основні проблеми уроку, час повернутися до ключового питання: «Чи можна пізнати Добро, не пізнавши Зла?» Прошу висловити свої думки.

VIII. Домашнє завдання:

Учням достатнього і високого рівнів скласти порівняльну таблицю “Фауст і Мефістофель”, перечитати сцени “За міською брамою”, “Кабінет Фауста”.

“Історія створення “Фауста”.

Подібно до багатьох класичних творів, “Фауст” зародився в народній творчості. Прототипом народного Фауста став чаклун і чорнокнижник на ім’я Фауст, який дійсно жив у першій половині XVI століття і став прототипом цілої плеяди літературних Фаустів. (Слайд) Вперше легенда про Фауста виникла в кінці XV – на початку XVI ст. Народний твір змальовує Фауста то чарівником, то поетом і гуманістом. У 1587 р. у Франкфурті на Майні вийшла перша літературна редакція легенди про Фауста, видана Йоганном Шпісом під заголовком “Історія про доктора Йоганна Фауста, знаменитого чаклуна і чорнокнижника, про його договір з дияволом, його пригоди і діяння, про заслужену кару йому, запозичену головним чином з його паперів” (Слайд) Релігійний автор звинувачує Фауста в тому, що він в гордині своїй “прив’язав собі орлині крила і намагався дослідити і небо і землю – все до останку”.

В оповіді Шпіса Мефістофель після закінчення угоди, скріпленої кров’ю, безжально знищує Фауста. Наступні німецькі літературні варіанти легенди про Фауста XV – XVII ст. не піднімаються над рівнем “Фауста” Шпіса. Іншу інтерпретацію легенди дав відомий драматург англійського Відродження XVI ст., сучасник В.Шекспіра, Кристофер Марло, (Слайд) який у своїй трагедії “Життя і смерть доктора Фауста” (1589 – 1592 рр.) створив титанічний образ Фауста-богоборця, котрий звернувся до магії і намагався розкріпачити особистість від старих законів світотворення. (Слайд)

У XVIII ст. образ Фауста, вченого-протестанта, стає особливо популярним. Так, німецький просвітник Лессінг у драмі “Фауст” змальовує вченого з великою симпатією. Вже в цьому варіанті спроба диявола знищити Фауста є невдалою. Представники “Бурі і натиску” з їх культом генія, який не визнає над собою ніяких законів, не могли не захопитися образом Фауста. Протягом кількох десятків років драматурги цього руху створюють нові варіанти “Фауста”. В 1778 р. з’являється “Життя Фауста” Фрідріха Мюллера, в 1791 – “Фауст, його життя, діяння і загибель” Клінкера.(Слайд)

Картка №1 виразне читання монологу Фауста. (Сцена «Кабінет Фауста»,1 дія, 1 частина) 1. Які почуття переживає Фауст? 2. Яким ви собі уявляєте Фауста? 3. Опишіть його внутрішній стан. Що шукає Фауст?

Картка №2 Виразне читання монологу Фауста №2
(Сцена «Кабінет Фауста»).

1. Що відчуває Фауст після того, як поспілкувався з людьми під час великого церковного свята? Як це характеризує героя ?
2. Що бентежить Фауста?
3. Як Фауст перекладає фразу з Нового Заповіту?
4. Прокоментуйте фразу: « Була в почині Дія».
5. Як вона характеризує Фауста як людину?

Картка №3. Інсценування розмови Фауста з Мефістофелем. (Сцена «Кабінет Фауста»).

1. Як відповідає Мефістофель на питання Фауста: «Хто ж ти є?». Прокоментуйте його відповідь.
2. Чому Мефістофель називає себе «духом заперечення усього»?
3. Знайти в тексті інші самохарактеристики Мефістофеля? Як вони розкривають його образ?
4. Як Мефістофель характеризує світ, людство?

Картка №4

1. Що пропонує Мефістофель Фаустові ?
2. Чому Фауст погоджується на його пропозицію?
3. Як він, за угодою, розраховуватиметься з Мефістофелем?
4. Якими словами Мефістофель розкриває свої справжні наміри щодо Фауста?
5. Як ви оцінюєте угоду між дияволом і Фаустом – як вияв людської ницості чи, навпаки, як вияв високих поривань людського духу?